| ЛИСТОПАД |
|
Звелося літо, і не знать, Як день за днем минув, І серпень дав, що можна дать, І вересень майнув... Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст Й нещадно з дерева обніс Червоножовтий лист. І висне небо в ті часи, Немов циновий дах, І стигнуть краплі від роси, Як сльози, на гілках. А ти, що осені настиг, Та просвітку не знав, Чи хоч єдиний лист зберіг, За котрим жалкував? І чи хоч краплю теплих сліз Зоставив від весни, Щоб плакать так, як плаче ліс За літом восени? |
| 1888 |