| БУРЛАКИ |
|
От уже п’ятнадцять літ Ми все тягнемо в забрід, І од спеки наше тіло І змарніло й почорніло. Гей, гей, панібрате, І змарніло й почорніло! Пізно спати ми лягли, Як опівночі прийшли; А вже сонечко край неба, За роботу братись треба. Гей, гей, панібрате, За роботу братись треба! Хліба з сіллю поїмо, А водою зап’ємо; Вітер з Дону повіває, З неба сонце припікає. Гей, гей, панібрате, З неба сонце припікає! Наша їжа голодна, Вода в Дону холодна: Ми, як звірі, виростали, До всього попривикали! Гей, гей, панібрате, До всього попривикали! Як до Тройці проробим, На одежу заробим: А ще треба нам робити, Щоб і їсти, щоб і пити. Гей, гей, панібрате, Щоб і їсти, щоб і пити! От уже п’ятнадцять літ Ми все тягнемо в забрід. І од спеки наше тіло І змарніло й почорніло. Гей, гей, панібрате, І змарніло й почорніло. |
| 1876 |