Горіння

ГОРІННЯ

Трошки далі, далі, мила,
З мене б’є огонь душевний —
Ти попалиш ніжні крила,
Як метелик одноденний.

Як ефірнеє створіння,
Ти не витримаєш палу,
І душевного горіння,
І шукання ідеалу.

Пал огненний в’ється, свище,
Не торкайся ж ти до мене,
Бо зведе на попелище
Душу полум’я шалене.

Не наближуйсь до горнила,
До душевного вулкану,
Далі, далі, далі, мила,
Од мого страшного стану!

1910