Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

Г.Чупринка

САМОЗГУБА

В серці ниє давня рана; Очі хмаряться журбою... Дай, голубко, дай, кохана, Дай мені для серця гою! Давнє щастя в люте горе Вмить життя переробило!.. Ой, нащо ж ти, серце хворе, Так трагічно полюбило? Я згорю, я миттю зникну Од смертельної отрути — Тільки крикну, тільки крикну, Що не зміг її забути! Я в сердечній самозгубі Справлю пишнеє весілля! Дзвону!.. Грому!.. Грайте в труби!.. Я вмираю од знесилля.

Київ, 1910