Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Г.Чупринка
САМОЗГУБА
В серці ниє давня рана;
Очі хмаряться журбою...
Дай, голубко, дай, кохана,
Дай мені для серця гою!

Давнє щастя в люте горе
Вмить життя переробило!..
Ой, нащо ж ти, серце хворе,
Так трагічно полюбило?

Я згорю, я миттю зникну
Од смертельної отрути —
Тільки крикну, тільки крикну,
Що не зміг її забути!

Я в сердечній самозгубі
Справлю пишнеє весілля!
Дзвону!.. Грому!.. Грайте в труби!..
Я вмираю од знесилля.
Київ, 1910