Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Г.Чупринка
Вечір
Тихо сонце закотилось.
Небо в смугах золотих.
Все заснуло, притаїлось;
Степ дрімає; степ затих.

Плесо річки виграває,
Сплять, дрімають комиші;
Ніжно пісня випливає,
Мов молитва із душі.

Тільки серце так тривожно
Власним боєм одграє —
Вже розбилося безбожно
Щастя давнєє твоє.

Горе в серце закололо;
В тьмі затих журливий спів.
Вітер травами навколо
Тиховійно зашумів.