Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Г.Чупринка |
Вечір |
Тихо сонце закотилось. Небо в смугах золотих. Все заснуло, притаїлось; Степ дрімає; степ затих. Плесо річки виграває, Сплять, дрімають комиші; Ніжно пісня випливає, Мов молитва із душі. Тільки серце так тривожно Власним боєм одграє — Вже розбилося безбожно Щастя давнєє твоє. Горе в серце закололо; В тьмі затих журливий спів. Вітер травами навколо Тиховійно зашумів. |