Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Г.Чупринка |
ВІЙНА | ||
І
Грізно грюкають гармати, Лине в небо синій дим; Єсть де в полі погуляти Буйним силам молодим! Тут і радощі, і муки! Ладан-порох; грюкіт-спів. Сумно крячуть чорні круки — Смертний вихор налетів. Звів людей пекельний морок Край останньої мети! Я — твій ворог? Ти — мій ворог?— Смерть чекає: я чи ти?.. Раз родила рідна мати, Ну, так раз і умирать! Грізно грюкають гармати, Наступає рать на рать. В полі смерті в’ються круки; Ріки повні крові вщерть. Тут і радощі, і муки, Тут побіда, тут і смерть! ІІ Його не вінчали побідним вінцем, Над ним не здіймалися руки; Його пронизали холодним свинцем Без жаху, без болю, без муки. Далеко дружина і ненька стара, Щоб очі закрити любовно; Остання година і смертна мара Жахали його невимовно. Він бачив останній ворожий наскок, Ворожі розгнівані очі; На раннім світанні холодний пісок Засипав бойовище ночі. В крові утопили неситеє зло; Згубили і душу і тіло; А ранком так весело сонце зійшло І смертні гріхи освітило!.. |
||