Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Г.Чупринка |
НОКТЮРН |
Звисла ніченька узорна З величезних синіх шат; Нічка темна, нічка чорна Вкрила тьмою сонний сад. Я піду туди самотно, Де шумлять осокори, Прикладу лице скорботно До холодної кори. Серце знову так тріпоче І тривогу знову б’є — Морок ночі, чари ночі Втішать горенько моє. Ранні квітоньки із грядок Тонко пахощі поллють, Цілий рій болючих згадок Серцю чароньки пошлють. Чари щастя потонули, Ніби в морі в глибині; Роздмухнули, роздмухнули Думи страчені огні. Я піду туди самотно, Де шумлять осокори, Прикладу лице скорботно До холодної кори. Розхолодять роси ночі Серце, сповнене жалю; Заворожить, залоскоче Нічка думоньку мою. |