Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Г.Чупринка |
НАЙВИЩИЙ ДАР |
Як веселонька блискуча, Переливна, миготюча, По моїй країні милій Мова дивная дзвенить, В казці, в пісні легкокрилій, В юних спогадах ідилій, Мов струмочок, стугонить. Сонцем ясним, холодочком, Камінцями, корінцями Поміж ніжних пишних трав Ллється, котиться струмочком І в своїм огнистім плесі, Ніби в світлім піднебессі, Одбиває, одливає Міліонами прояв. Знову мову колискову Вчує страдник і бідар, Як до неї шану має, Як повік її приймає За найвищий божий дар. |