Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Г.Чупринка |
ПЕРЕХІД |
Струни смерті забриніли, Бачу вічності поріг, Смертний образ чорнокрилий Хилить, валить жахом з ніг; Тисне, давить, грає тілом, Віє в очі чорним пилом, Чорним пилом, чорним пухом, Розлучає тіло з духом, Тяжко давить, Поки збавить Од життя І одкриє все незнане, Невідоме, довгождане В вічних чарах забуття. За страждання, За ридання Дасть велику нагороду, Вічний виявить секрет І пригріє Давні мрії На роздоллі небозводу Між планет-комет. В’яне цвіт під ешафотом, Лине дух мій вільним льотом, І в агонії сплелись Жалі з рухом, Тіло з духом, Мов бояться десь загинуть, Мов не хочуть все покинуть, Чим жили колись. |