Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

Г.Чупринка

ФАНТАСТИКА

Будуть духи крильми віять, Віять, віять і зникать, Буду думать, буду мріять, Чари щастя викликать, Дивну постать, миле личко... О, скоріше, нічко, нічко, Покривай весь мир плащем, Щоб горіли в небі зорі, Щоб летіли метеори Огнеріжучим дощем. Вся в тонких, палких уявах, Я до ліжка припаду, В світлих образах яскравих, В поетичному чаду Вся розтану, вся зомлію, Серце чарами обвію, В сон життя перетворю І примарами кохання Розрішу палкі питання, Вся спалахну і згорю... Свято серця, свято тіла Не оддам я для ганьби. Як би довго не тремтіла Буйним палом боротьби. Не при світлі, не в турботі, В снах, в уявах та в дрімоті Виллю пал я із грудей, А назустріч сонцю й ранку Вийду млявою з устанку До живих... нудних людей.