Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Г.Чупринка |
СВІТЛО Й ТІНІ |
Зв’януть квітоньки рожеві, Тільки хмарка їх не скропить. Пал гарячий полудневий Їх утомою обхопить. Помарніють квіти, трави, Ніжні лілії, купави, І любистки, і окропи... Де ж ті хмарки кучеряві? Де ж той дощик? Чом не кропить? Серце зниє од страждання, Тільки щастя перебіжне Палом щирого кохання Не дмухне на серце ніжне. Настрій тихий, настрій млявий Знищить ніжнії уяви, І бажання, і надії... Гаснуть думоньки яскраві! Де ж те щастя? Чом не віє? |
1910 |