Симфонія ночі

СИМФОНІЯ НОЧІ

І

Я притаївсь... я пітьму не збуджу
Необережним рухом...
Бентежних дум намистечко нижу
І в царстві сну
Мовчання таїну
Ловлю я гострим слухом.

Сонця діти під вікном...
Сонця діти —
Плачуть квіти. Ніч кругом,
Плачуть квіти:
Все зникає, як роса,
Все зникає —
Умирає і краса...
Умирає...

В сльозах квітки... Безмірно я люблю
Їх ніжную істоту!
Ладен ридати з ними од жалю
І ввесь тремчу —
І чую в тім плачу
Всю світову скорботу...