| * * * |
|
Бпаженъ муж, иже не идетъ на совет нечестивих. |
|
Блаженний муж, що йде на суд неправих І там за правду голос свій підносить, Що безтурботно в сонмищах лукавих Заціплії сумління їх термосить. Блаженний муж, що в хвилях занепаду, Коли заглухне й найчуткіша совість, Хоч диким криком збуджує громаду, І правду, й щирість відкрива, як новість. Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку Стоїть, як дуб, посеред бур і грому, На згоду з підлістю не простягає руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому. Блаженний муж, кого за теє лають, Кленуть і гонять, і поб’ють камінням; Вони ж самі його тріумф підготовляють, Самі своїм осудяться сумлінням. Блаженні ті, котрі не знали годі, Коли о правду й справедливість ходить: Хоч пам’ять їх загине у народі, То кров їх кров людства ублагородить. |