Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | О.Стефанович |
* * * |
Заблудилось ягнятко в степах, Не гляділось, дурненьке, отари. Біга, мекає,— взяв його страх, Боляче своїм києм ударив. Загубилось у буйній траві, Кличе маму, викликує, мека, А вже мама у теплім хліві, А вже мама далеко-далеко, Не почує, хоч як її клич... Допалав десь на заході палац. Степ темніє. Спускається ніч, Біла базя саменька, як палець. По-нічному зідхнули хмарки, Захиталися трави злегенька. Степ великий, широкий такий, Біла базя маленька, маленька... |
1923 — 1926 |