Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

О.Стефанович

СНІЖКА

Та се ж грудка з небесних зірок! І насправді образилась ти? Се просохне... І се ж — серебро! Дай я витру тобі, ходи... Білі зірки падають з неба, Зірки з неба — під ноги нам. Хто казав, що зими не треба? Хто казав, що уже весна? Білі зірки... Душа умилась — І у білий, свіжий рушник. Білі зірки. Скажи, на милость,— Хто там творить у небі їх? От одна упала на груди. Така гарна, що музу клич! Яким дивним мистцем тра бути, Щоб створить таку гарну річ! Білі зірки падають з неба, Зірки з неба — під ноги нам. Хто казав, що зими не треба? Хто казав, що уже весна?

1923 — 1926