Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | О.Стефанович |
ЗАМІСТЬ КОЛИСКОВОЇ |
І. Б. |
Не буду тобі такої: «Вже сон до вікон од плота, Вже вікнами сон в покої, На котика вже воркота...» Воркотик дівчаткам личить. На коника глянь ось, хлопче, Як пана він свого кличе Та землю копитом топче. Побіг. Закричала птиця,— Далеко, а чуть голосну. Це сонце орлові сниться — І клекче у темінь зоєну. Десь блима у темінь огник. Хтось інші нам згуки горне. Дніпро це реве та стогне, Це стогнуть степи та Чорне. Та зірки свої згасило. Побач — ще такую снину — Хай коників — сила-сила Та все з верхівцями, сину. Від орлього клекту — глушно, А сонце — все д’горі, д’горі... Так радісно, гучно, рушно В степах, на Дніпрі й на морі. |
Прага, 1936 |