| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | О.Стефанович |
| СОН ПЕРУНА |
|
Зростає грім дніпрових струн, Замурували хмари обрій... Як ніч, нахмурився Перун,— Його обурив сон недобрий. Таке ввижалося йому: Чужий, нахабний хтось приходив І насміхався: «затамуй, Коли ти бог, дніпрові води...» І котить гнів стара душа, Кремінно витесана з дуба: У хмарах — темрява й пожар, У хмарах — рокоти і труби, Реве та стогне Дніпр у млі, Земля здригається, як в трясцях... І шепчуть злякано в селі: «О, Він ніколи їм не дасться...» |
| Прага, 1924 |