| * * * |
|
Небо і хмари — мов листя торішнє. Синьо і сонно, в гаю — солов’ї. Ми — не чужі, ми з тобою не різні. Чому ж — ні слова на сльози мої?.. Хочеш?.. Повірю і в чорта, і в Бога... Я ж біля тебе, я тільки тобі... Ніби травинка, що никне під ноги, милі задумані ноги твої. Хочеш?.. На скелі — униз головою, голову й серце об них розіб’ю... Тільки махни на прощання рукою, тільки скажи на прощання: «Люблю». Впала роса на волосся, на скроні,— впала сльозою на серце любов, тепло і млосно сковзнула по броні і не попала в дівочую кров... Небо і хмари — мов листя торішнє. Синьо і сонно, в гаю — солов’ї. Ми не чужі, ми з тобою не різні. Чому ж — ні слова на сльози мої?.. |
| 1924 |