| * * * |
|
Вітер шумить ясеновий, вітер у нашім гаю. Слухай. Я жалем і кров’ю серце твоє обіллю. Хто їх покличе зі степу знову на смерть — за огні?.. Бродять по вулицях непу тільки їх тіні ясні... Слухаю... чую... говорять... Може, це вітер шумить?.. Може, Червоним Терором хочеться все запалить?.. Слухаю... чую... не знаю... Може, боюся сказать?.. Там, з невідомого краю йде невідома гроза... Вітер шумить ясеновий. Вітер у нашім гаю. Слухай. Я гнівом і кров’ю серце твоє обіллю. |
| (1924) |