Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
ВІДПОВІДЬ... |
Небагаті у мене скарби, Але й ті я не всі зберіг, Залишивши для віршів фарби І думок нешвидкий розбіг. І на мене колишні друзі Сиплють лютих прокльонів град, І стою я в тісному крузі Між наклепів, образ і зрад. Хай сміються тупі кентаври! В мене власна погорда єсть, Бо за ваші дешеві лаври Не продам я совість і честь. |
1956 |