Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Симоненко
* * *
Осінній вечір морозові дихав,
У небі місяць, немов п’ятак...
Вона пройшла непомітно, тихо,
Голівку мило схиливши так.

Вона пройшла — і мені ні слова,
Лиш на хвилину звела брову...
І сіяв вечір густу полову
На пережовклу суху траву.
12.11.1956