Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
БРАМА |
Дикими, незнаними речами Марить брама у тривожнім сні, Де сторожа брязкає ключами І скриплять ворота затісні. Привиди з кривавими мечами У накидках чорних, ніби ніч, Граються безформними м’ячами — Головами, знесеними з пліч. Кров стіка під флегматичні мури, Зойки захололі на губах — Сотні літ наруга і тортури Мертвих повертають у гробах. І не бачить місто в ніч похмуру, Як сторожа (вже не при мечах) Нову жертву кидає під мури З тряпкою брудною на очах. |
16.02.1956 |