Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
МОЯ ВИНА |
За лісом дим підвівся по спіралі, І ти, ображена, застигла у вікні — На віях сльози... І осінні далі Сумну мелодію навіяли мені. Про те, як двоє молодих, гарячих Палку любов зустріли у маю І через гордість та уперті вдачі Загубили щастя й молодість свою. У мене в серці злиток горя й муки, Та й ти вже, бачу, каєшся сповна. І я кладу тобі на плечі руки І говорю: «Пробач... Моя вина...» |
25.08.1955 |