| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
| * * * |
|
Заграє смерть іржавою трубою, Та я, забувши, що минає строк, На край світів блукати за тобою Піду у жовтій куряві зірок. Піду блукать по всесвіту широкім, Незваним гостем побуваю скрізь І десь знайду невблаганну, жорстоку Тебе, богине радощів і сліз. І під шатром розписаного неба Я поцілую очі твої злі,— Візьму я все, о блуднице, від тебе, Чим ти людей обходиш на землі! |
| 29.10.1963 |