Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
* * * |
В грудях набубнявіла тривога Світла, ніби ранок запашний,— Ти ще не хилила ні до кого Лобик свій упертий і смішний. Ти ще не торкалася губами Вічних і прозорих таємниць. Чистота твоя тремтить вогнями У червонім клекоті зірниць. Тільки манить ввечері дорога У казково загадковий світ... В грудях набубнявіла тривога, Тиха й мовчазна, як динаміт. |
1963 |