Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
* * * |
Нашої заслуги в тім не бачу, Нашої не знаю в тім вини, Що козацьку бунтівливу вдачу Нам лишили предки з давнини. Нам і те не добавляє слави, Що вони од чужоземних сил Заступили землю кучеряву Горами високими могил. Бо коли, закохані в минуле, Прокуняєм свій великий час, Наша лінь нікого не розчулить, Слава ж та відмовиться від нас. Спогади докучливі, як нежить, Що тій славі принесуть нове? Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе. |
1963 |