Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
* * * |
Заспані сни оточили мене, Щуляться з холоду, бідні. І в кожного личко таке чудне, І очі — холодні, мідні. В солодкій синіють втомі Їх постаті сірі й дурні... Невже ви мої знайомі? Невже ви снились мені? |
30.01.1963 |