Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
* * * |
Люди — прекрасні. Земля — мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене цупко трима. І хочеться бути дужим, І хочеться так любить, Щоб навіть каміння байдуже Захотіло ожити І жить! Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця і чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: — Їх на землі не було... |
16.01.1963 |