Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
* * * |
Розвели нас дороги похмурі, І немає жалю й гіркоти, Тільки часом у тихій зажурі Випливаєш з-за обрію ти. Тільки часом у многоголоссі, В суєті поїздів і авто Спалахне твоє біле волосся, Сірі очі і каре пальто. |
24.12.1962 |