Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

В.Симоненко

МАНДРІВНИК

Кусень хліба, молоко в торбині, Босі ніжки, збиті до крові,— Гонить хлопчик гуси по стежині, Прутиком похвиськує в траві. І звертають хлопцеві з дороги, Кидають привітно на ходу: «Ти куди, козаче кривоногий, Може вже шукаєш молоду?» Тільки він всміхається солідно Та з-під лоба гляне мимохідь, І йому ні трохи не обідно, Що його не хочуть розуміть. Бо ж ніхто не знає, що хлопчина Всі шляхи, де йшли мандрівники, Буде знати, як оцю стежину, Що веде від хати до ріки.

1961