Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
ЗАВІРЮХА |
Ой, зима! Біжить, регоче біло, Бубонами брязкає в степу... Вам усе на світі зрозуміло? Просвітіть, премудрі, Недозрілу Душу мою, Зрячу і сліпу! Душу примітивну, Як метелиця, Білу й зрозумілу, Наче сніг! Їй в очах Чомусь туманом стеляться Істини одвічні і нудні. Ну й зима! Сміється, свище, сіє, Гонить дум урочистий кортеж: Як усе на світі зрозумієш, То тоді зупинишся І вмреш! |
17.10.1962 |