Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
ЧЕКАННЯ |
Мерехтять у тумані огні, Впали роси на заспані трави... Ти прийди, усміхнися мені, Ластів’ятко моє кучеряве. Тихо вечір тумани пряде, І не чути й не видно нікого, Лиш чекання моє молоде Одиноко стоїть край дороги. У весняному сумі ночей Я чекаю тебе, моя мила, Щоби полум’ям синіх очей Ти тривогу мою погасила. |
13.10.1962 |