| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
| ДО ПАПУГ |
|
Ви, що слова у юрбу метаєте, Ніби старі п’ятаки, Чому ви лише повторяєте? Де ваші власні думки? Чи ви їх нікчемність ховаєте, Чи взагалі їх не маєте, Чи повсихали у вас язики? Якщо повсихали, можна пробачити, Можна простити, але ж... У вас язики — можна коси мантачити Або замітати манеж! Чому ж ви чужими сльозами плачете, На мислях позичених чому скачете? — Хотілось би знати все ж! |
| 29.09.1962 |