Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

В.Симоненко

АБАЖУРИ

Ступає ніч ногами бурими На почорнілий сніготал. Під віями, як абажурами, Блищить очей твоїх овал. А я стою з думками хмурими, Досада смутку додає: Чому від мене абажурами Прикрила сяєво своє?

12.01.1962