Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
АБАЖУРИ |
Ступає ніч ногами бурими На почорнілий сніготал. Під віями, як абажурами, Блищить очей твоїх овал. А я стою з думками хмурими, Досада смутку додає: Чому від мене абажурами Прикрила сяєво своє? |
12.01.1962 |