Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Симоненко
АБАЖУРИ
Ступає ніч ногами бурими
На почорнілий сніготал.
Під віями, як абажурами,
Блищить очей твоїх овал.

А я стою з думками хмурими,
Досада смутку додає:
Чому від мене абажурами
Прикрила сяєво своє?
12.01.1962