| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
| * * * |
|
Я дивлюся в твої перелякані очі, Я тебе заголубить, запестити хочу. Тільки знаю: не треба! Не треба! Міг раніше я жить І не думать про тебе. Все вривалося в душу, в тривожне чоло — Все на світі було, Лиш тебе не було. А тепер уже й світу, здається, нема — Тільки ти залишилась сама. Але а протестую, волаю: не треба! Та не можу вже жить І не думать про тебе. |
| 17.12.1961 |