| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
| * * * |
|
Моралісти нас довго вчили, Вибивалися з кволих сил — Мов, людині потрібні крила, Їй ніяк не можна без крил. Я плюю на слова ці завзято, Я обурений ними без меж — Кури й гуси завжди крилаті, Горобці і синиці — теж! Я готовий кричати щосили, Надриваючи голос свій: Не потрібні людині крила, Серце й розум потрібні їй! |
| 04.03.1961 |