Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
* * * |
Всі образи й кривди до одної Я тобі забуду і прощу — Жду твоєї ласки хоч малої, Як земля у спеку жде дощу. О жорстока! Щастя хоч краплину В душу мою змучену згуби — Полюби і зрадь через хвилину, Та хоч на хвилину полюби! |
21.04.1960 |