Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Симоненко |
ЩЕ ОДИН ПРОТЕСТ |
До двадцяти бунтуємо завзято, Шукаєм правди, клянемо брехню І віримо, що нашому огню Належить всяку нечість спопеляти. Тоді ми все бажаємо змінити, В житті своє покликання знайти. Яка хороша й нерозумна ти, Наївна, мила юність неумита! Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні, І ми стаєм холодні та спокійні, Такі собі чиновнички черстві. Уже в душі нема святого болю, І розум наш не рветься вже на волю — Ми раді тим, що ситі і живі. |
10.11.1954 |