Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Свідзинський |
* * * |
Така мальована хата, Ще й дві яблуні поруч. На правій — цвіт красовит, На лівій — черлений овоч. Над хатою — стрілкою дим, Від хати — дорога в стрілку. Ранок іллє голубим, Моститься сонце на гілку. І раптом дитячий зойк: «Ой жук величенний, ой лихо!» Дим тоді в комин, стежка — в кущі, Яблуні — попід стріху. Розпласталася бистра тінь, Загуло, задудніло грізно. Жах! Коли яблуня в сміх: «Та це ж не справжній — залізний!» |
1931 |