Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Свідзинський |
* * * |
Вино зорі — і лід вікна. Бринить у червені стіна, А килима загуслий дим Зробився плавко-золотим. І широчіє літній степ. Там тиша голубиних крил. Високо соняшник росте, Стає над млосний небосхил. Але похмурий дід іде І в древню пасіку веде. А сам мовчить. Вечірня тінь І запах воску. Сон і тлінь. |
22.VII.1930 |