Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Свідзинський
* * *
Сад не сад — одне деревце,
Жмут молодого гілля.
Жаринки джмелів на цвіту.
У мглянім теплі земля.

Коли раптом туп-туп:
Метляє вим’ям пругким.
Зглемедало кору й лозу,
Збило злотистий дим.

Тінь. Молодиться на дощ.
Десь ізвисока: кру! кру!
Засмутилось мале деревце:
Умру!
27.IV.1929