| МАТЕРИНА СТРІЧА |
| (Пісня) |
|
Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце. Чи в зелений садок Подихне вітерок — І я думаю: то мої діти! Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок — Я гостей вибігаю зустріти. Довго серце моє, Серце матернєє, Так, як рибочка, билося в грудях; Часто очі мої Позаплаканії Вас шукали, ріднесенькі, в людях. Моя рідна душа, Душа матерняя, У молитвах святих виливалась: Вас, синів-соколів, Із далеких країв, Як здоров’я собі, сподівалась. На родимій землі, Діти рідні мої, Успокойте, з дороженьки, кості! Відімкнувся запір — Із’їжджайте ж на двір, Мої любії, ріднії гості! |
| Курск, 1834 |