Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Л.Боровиковський
МАТЕРИНА СТРІЧА
(Пісня)
Відсувайся, запір:
Із’їжджайте на двір,

Мої милії, ріднії гості!
Я до ранніх зорей
Недоспала ночей,

Виглядаючи вас у віконце.
Чи в зелений садок
Подихне вітерок —

І я думаю: то мої діти!
Чи з далеких толок
Задзеленька дзвінок —

Я гостей вибігаю зустріти.
Довго серце моє,
Серце матернєє,

Так, як рибочка, билося в грудях;
Часто очі мої
Позаплаканії

Вас шукали, ріднесенькі, в людях.
Моя рідна душа,
Душа матерняя,

У молитвах святих виливалась:
Вас, синів-соколів,
Із далеких країв,

Як здоров’я собі, сподівалась.
На родимій землі,
Діти рідні мої,

Успокойте, з дороженьки, кості!
Відімкнувся запір —
Із’їжджайте ж на двір,

Мої любії, ріднії гості!
Курск, 1834