ДНІПР |
Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля... Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще... й місяць четверить... Місяць плава над лісами; В курінях у рибаків Вже давно нема огнів; І святими ліхтарями — Небо жевріє звіздами... Дніпре, прадіду віків! Срібним плеском хвиль глибоких Розкажи мені дідів Казку добристей високих; Розгласи в далекий край Славу давнюю Украйни І князів святії тайни Перед світом не скривай!.. |