Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | М.Рильський |
* * * |
Пером огненим вічність пише Свій нескінчимий фоліант, І вітер з ніжністю колише Листки замислених троянд. Краса іде, гаптує злотом Ясні, глибокі небеса. А ми затоптуєм болотом Все те, що в нас самих,— краса. |