| * * * |
|
Яка нудьга мережити рядки... Дарма що жар думок у них розлитий!.. Поетів дар (як всі дари, гіркий) – Всю недоцільність віршів розуміти. Візьмись вогнем – і раптом прохолонь, Засхни чорнилом на якомусь вірші... Чудний вогонь! – Щоб не сказати гірше... |
| 1927 |