| * * * |
|
Дивлюсь на все спокійними очима (Давно спокійний бути я хотів) – І вже не тішить вишукана рима, А біль її шукати – й поготів! Коли дійшов за ранній біль розплати – Збагнув усю непереможність днів, – Чи потребуєш час твій марнувати На лад закінчень, суфіксів і пнів? Ні, на вуста усмішкою гіркою Ляга мовчання мудрого печать... Дар нелегкий ваш, досвіде й спокою, Дар розуміти, знати і мовчать! |
| 1927 |