| * * * |
|
Пропало сіно! Тільки покосили, А дощ його й прибрати не дає! Вже третій день ллє з усієї сили, А особливо на моє! В долинці саме. Їжте, коненята! Журюсь, лежу, й книжок нових нема... А за вікном темно-зелена м’ята З-під стріхи краплі перейма. |
| 1926 |