Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Є.Плужник
* * *
На поле вийшов – зомлів:
Колос від колосу – чверть!
Висохло серце землі,
Кров’ю наповнене вщерть!

Кинув безсиле – агов!
Тільки луна, ні душі!
Вигадки ранку мого
Смуток вечірній здушив!

Поле, і місто, і я –
Море моєї рідні! –
Хто з нас хоч хвильку стояв
Справді над мукою днів?
1926