| * * * |
|
Здається, знову буде недорід: Земля без снігу, а морози добрі. Зблід Обрій... Вечеря тягнеться така нудна! І страв і слів вживаємо потрошку. А інколи, здається, не одна Рука до вуст несе порожню ложку... Старий мовчить. Не досить слів хіба? Думки – і ті розбіглися геть-чисто! Зими тієї згинула ряба, А полову тепер відніме місто! |
| 1926 |