Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Є.Плужник
* * *
...І ось ляжу,— родючий гній,—
На скривавлений переліг...
— Благословен єси, часе мій!
Навчи мене заповітів своїх!

Розцвітайте, нові жита!
...А на кожному колосі — мука моя...
О, воістину час ратай!
Славословлю його ім’я.

Благословен єси, часе мій!
О, жорстокий! І весь в крові!
Це нічого, що я мов гній —
Під посіви твої нові!

Бо ось вірю: зросту колись.—
І до когось вітрами: — Жни! —
...Серце, серце моє! Навчись
Тишини...
1926